Концепція забезпечення національної системи стійкості до 2025 року
Кабінет Міністрів України затвердив План заходів із реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року. Одним з актуальних питань є енергоефективність, енергозбереження, використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива серед населення.
Що таке енергетична ефективність?
Простими словами, енергоефективність — це використання меншої кількості енергії для досягнення того ж результату. Або ж, як визначає її закон, «кількісне співвідношення між роботою, послугами, товарами або енергією на виході та витраченою енергією на вході»
Варто розуміти різницю між енергоефективністю та енергозбереженням. Якщо ви вимкнете світло, то заощадите енергію, проте почитати книгу вам не вдасться — це енергозбереження. Якщо ж замінити лампу розжарювання на світлодіодну, то вам вдасться і почитати, і використати для цього менше енергії — і оце вже енергоефективність. По-друге, економія ресурсів – це ще й економія коштів і стосується вона не лише платіжок. Нинішні тарифи в Україні штучно занижені і компенсуються коштом державного бюджету – наприклад, за рахунок субсидій у вугільну галузь. Тобто витрачаються наші з вами кошти, просто у інший спосіб. І така ситуація не триватиме вічно і рано чи пізно тарифи зростатимуть, тож енергоефективні заходи допоможуть підготувати людей до вищих цін, аби вони не так сильно вдарили по наших гаманцях.
По-третє, енергоефективність – це одна із основ енергетичної політики ЄС, адже там активно націлені на зменшення свого впливу на довкілля та клімат. І Україна як майбутня членкиня Євросоюзу має грати за тими ж правилами, що й інші країни – тобто так само прагнути найвищих стандартів ефективності. Ну і наостанок, енергоефективність – це ще й про наш із вами особистий комфорт. Адже кому не хочеться мешкати там, де з гарячого крану тече дійсно гаряча вода, а не ледь тепленька, а в зимові холоди вас не турбують холодні стіни й протяги. Не кажучи вже про те, що усвідомлювати своє дбайливе ставлен-ня до довкілля та здоров’я людей приємно ще й для нашої совісті.
Енергоефективність на практиці.
Енергія – в нашому випадку тепло й електрика – оточує нас усюди, тому й потенціал для розвитку енергоефективності можна знайти на кожному кроці: починаючи із побутових звичок і завершуючи перебудовою усієї енергосистеми країни. На особистому рівні кожен та кожна з нас може знайти простір для енергоефективності. Найпростіше це побачити на прикладі побутової техніки – уся вона має маркування класу енергоефективності. Чим він вищий – тим менше енергії той чи інший пристрій споживає для виконання тієї самої роботи, що й інший прилад із нижчим класом. Та навіть зі старою технікою можна поводитися ефективніше: наприклад, розморожувати холодильник за потреби, нагрівати лише необхідну кількість води в чайнику чи повністю наповнювати пральну машинку, коли перете одяг.Крім цього, є ще й заходи із термомодернізації – різні способи покращити своє житло так, щоб воно краще зберігало тепло взимку чи прохолоду влітку. Це заміна вікон на більш ощадні, утеплення вхідних дверей, встановлення спеціальних систем вентиляції тощо.
Навіщо це потрібно?
Варто розуміти, що енергія не береться нізвідки – в Україні вона виробляється переважно із викопного палива. Половину електроенергії до повномасштабного вторгнення росії постачали атомні електростанції, які в процесі роботи продукують тони радіоактивних відходів. Ще третина та більша частина тепла для опалення – результат спалювання викопного палива, що забруднює повітря і посилює зміну клімату. Тож чим менше енергії ми споживаємо, тим менше шкоди довкіллю завдаємо і тим легше буде поступово заміщувати брудне паливо більш чистими та безпечними відновлюваними джерелами енергії (сонце, вітер, біомаса тощо).
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
